У ВІННИЦЬКИХ ВЕРЕМІЯХ НЕ БУЛО РІВНИХ МЕЛІТОПОЛЬЦЮ!

На п’ять днів до Вінниці з’їхалась шахова молодь зі всієї України пограти в шахи на 4-й Всеукраїнський дитячий шаховий фестиваль «Вінницькі ВЕРЕМІЇ». Категорія зовсім маленька – до 12 років, отже це шахові зірки і шахове майбутнє України. Турнір зібрав рекордну кількість учасників за 4 турніри – 98 (у минулому році було 94). По кількості учасників з цим змаганням можуть посперечатися тільки Меморіал Ольховського і Меморіал Богатирчука. Разом із гостями вінниччани також підтримали даний захід, адже таких змагань, де можна отримати безцінні практичні знання і навички, не виїжджаючи з рідного міста, в Україні зараз зовсім не багато, і ігнорувати їх не варто. Це, безперечно, правильне рішення, і радує, що у Вінницьку шахову школу ходять діти, у яких свідомі батьки!

А тепер перейдемо до розповіді про саму боротьбу. Грали в одному загальному турнірі, а підсумки підбивалися в 3-х категоріях: до 12, 10 та 8 років. Із самого початку всі учасники почали грати самовіддано, видно було, що всі хотіли тільки перемоги. Але в спорті немає одних переможців,і це зрозуміло. Завичай були зівки, прорахунки, але буди і гарні нестандартні й несподівані ходи, прийняття правильних позиційних рішень і правильний вибір плану. Найкраще за всіх із цим впорався молодий мелітополець Дмитро Хростовий (Запорізька обл.), який показав доволі зрілу, впевнену і не по роках солідну гру. Відрізнявся Дмитро від інших шахістів неймовірною волею до перемоги. У абсолютно нічийних позиціях (на перший погляд) він вишукував невидимі шанси на перемогу, і це спрацьовувало. Молодець! Щиро вітаємо Діму і бажаємо нових великих звершень. На радість господарям 2 місце виборов 10-річний Максим Біленький. Видно було, що Макс дуже старався і дуже хотів показати високий результат. Йому це вдалося в компанії зі старшими хлопцями. Вітаємо вінниччанина і бажаємо не зупинятись на досягнутому і здобувати все більше і більше перемог! Замкнув призову трійку Владислав Базюк з Красилова (Хмельницька обл.). Впевненість у своїх силах, серйозне ставлення до кожної партії і непогане розуміння позиції – от ті якості, які допомогли Владику вибороти високе місце. На 4 і 5 місцях розташувались вінниччани Олександр Жуковський і Юрій Штомпель. В актив можна занести 5 місце Назару Мікші з Токмака (Запорізька обл.)  

У категорії дівчат кращими стали: 1 місце (8 загальне) – Софія Журабаєва (Вінниця), 2 (9 загальне) – Дарина Заєць (Біла Церква), 3 (11 загальне) – Таїсія Ковальова (Южний,Одеська обл.).

До 10 років серед юнаків 1 місце посів Тимур Паламарчук (Вінниця). Серед дівчат 1 місце – Таїсія Ковальова. До 8 років – Микола Бубело (Вінниця), серед дівчат – Наталья Мовчан (Сарата, Одеська обл.)

Окрім цікавого турніру був проведений конкурс вирішення позицій. Учасникам було запропоновано 20 позицій, які потрібно було оцінити. Абсолютним переможцем, вирішивши правильно 15 завдань, став Антон Горлевський з Хмельницького. 2 місце в Дмитра Христового – 14, а 3 місце в Миколи Савчука (Одеса) – 12. 

Загалом захід вдався на відмінно, про що свідчили численні подяки від батьків і тренерів молодих спортсменів. До зустрічі на «Вінницьких ВЕРЕМІЯХ» у 2019 році!

МАША ШАХОВА















ЗАПРОШУЄМО У ВІННИЦЮ на «III Меморіал Ф.П.Богатирчука»

«III Меморіал Ф.П.Богатирчука» (етап всеукраїнського кубка «Шахові легенди України») відбудеться у Вінниці 7-9 грудня 2018 року.

У програмі:
турнір «А» – опен (усі бажаючі);
турнір «Б» – до 12 років (2006 р.н. і молодші).

Головний суддя – Боднар М.М.                                                                                                                                       
Реєстрація по е-mail: bodnarchessvin@gmail.com.


Список учасників:


КУБОК ПОДІЛЛЯ ВИГРАЛИ ВІННИЧЧАНИ

У Вінницькій шахово-шашковій школі пройшов 6-й відкритий командний кубок Поділля. Оскільки було багато бажаючих прийняти участь у змаганнях, організатори знову змінили формат, і в цьому році 20 команд грали за швейцарською системою в 9 турів (у 2016 році – 12 команд за коловою системою, а в 2017 році – 18 команд за швейцарською). Кількість учасників у команді – 4. Турнір викликав великий ажіотаж. Організатори відчували, що бажаючих прийняти участь в цікавому і динамічному турнірі буде вдосталь, адже турніри таких форматів в Україні можна порахувати на пальцях, але кількість претендентів навіть перевершила їхні сподівання, і довелося, нажаль, відмовити деяким командам в участі.

Перемогла команда господарів, у складі якої грали всі майстри: Віктор Матвіїшен, Вадим Трегубов, Владислав Лукіянчук і Володимир Вусатюк. Команда Вінниці виграла 8 матчів і 1 завершила внічию.

2 місце посіла команда Івано-Франківська, яка вперше приймала участь в кубках Поділля, в складі: Всеволод Ритенко, Олексій Хріновський, Володимир Корнійчук і Андрій Довгалюк. Знову, як і в минулі роки, гарно виступила дружня і амбіційна команда Вінниця-молодіжна в складі: Владислав Ларкін, Надія Шпанко, Дмитро Щербина і Георгій Галич. Але якщо в минулому році було завойоване 4-е місце, то цього року команда ввійшла до трійки призерів. Трохи недотягнула до трійки, виборовши 4-е місце, сильна команда із Стрия, що на Львівщині, але якщо в минулому році було 5-е місце, то цьогорічне 4-е – це крок уперед.

При підготовці до змагань було вирішено, що буде добре, якщо сформуються декілька юнацьких команд Вінницької шахової школи, щоб провідна молодь отримала безцінний практичний досвід, зігравши партію з майстром або сильним КМС. Так і було зроблено. Було створено 2 шкільні команди по вікових категоріях: до 25 та 12 років. І наша молодь гідно боролась проти дорослих і досвідчених дядьків.

Команда-переможець була нагороджена Кубком Поділля, а всі гравці команди-переможця і команд-призерів – грамотами. Також були вручені і грошові призи першим восьми командам. На закритті головний суддя змагань Микола Боднар подякував командам за участь і запросив всіх на 7-й кубок у наступному році.

До зустрічі на «Поділлі-2019»!


МАША ШАХОВА













Незвичайний командний чемпіонат у Липівці

Липовець старіший Вінниці більш ніж на два століття і ще 400 років тому навіть був у півтора рази більший нашого обласного центру. Це місто 3-х битв (де ще знайдеш таке в Україні!). У 1651 році тут розгромили поляків і цим врятували І.Богуна від облоги у Вінниці. У липні 1941 при Липівці Червона армія здобула першу на той час перемогу (про це нагадує єдиний у СНД словацький монумент при в'їзді з Вінниці). У січні 1944 на Липовецькій дузі відгриміла найбільша в Україні танкова битва. А з початку ІІІ тисячоліття в місті над Собом тривають найголовніші в області інтелектуальні баталії.

Вже традиційно у найстарішому районному центрі Вінниччини відбуваються командні шахові чемпіонати, адже там завжди раді зустріти коллег місцеві ентузіасти та органи влади, які з року в рік забезпечують високий рівень організації. Цього разу на попередньому турнірі запросив своїх колег на свій ювілей постійний організатор шахового дійства у Липовці Почесний краєзнавець України, генерал-осавул козацтва О.Роговий. Саме за його ініціативи з 2001 року ці найпрестижніші змагання року проводяться на берегах Собу. Вони стали знаковими для багатьох шахістів. Як згадував капітан команди-переможниці Артур Роєнко, він виріс на них з 4 дошки до майстра спорту і зустрів тут свою половинку.

Командний чемпіонат Вінницької області з шахів пройшов у Липовецькій ЗОШ №2. У змаганнях взяли участь команди Могилів-Подільського, Немирівського, Калинівського, Жмеринського районів, міст Вінниці й Жмеринки та команди господарів. На жаль, не змогли забезпечити свою присутність традиційні учасники з Козятина, Ладижина, Літина, Оратова, Тульчина.

Із вітальним словом на урочистому відкритті змагань виступили керівник аппарату райдержадміністрації Олександр Скоцький, заступник міського голови Ольга Фоміна та головний суддя змагань майстер спорту міжнародного класу, заслужений тренер України Микола Боднар (присутні вітали його оплесками за 2 місце вихованця на юнацькому чемпіонаті світу у Греції, звідки він повернувся лише позавчора).

Напередодні турніру свій 60-річний ювілей відзначив кандидат в майстри спорту з шахів Олександр Роговий (3-разовий чемпіон області серед держслужбовців і 20-разовий чемпіон Липовецького району з шахів). Тож у присутності «шахової еліти» області йому було вручено почесну грамоту Липовецької райдержадміністрації та районної ради за активну життєву позицію, багаторічну сумлінну працю та з нагоди 60-річчя з Дня народження. Також, Олександр Іванович був нагороджений подякою від міської ради, грамотою та грошовою винагородою від обласної шахової федерації.

Після привітання та побажання учасникам турніру спортивної витримки, здоров'я та перемог розпочалися змагання. Чемпіонат проводився по круговій системі з лімітом часу 34 хвилини на партію. Було зіграно 7 турів і 112 партій, у кожній з яких була цікава та безкомпромісна боротьба. Про напруженість шахових баталій свідчить хоча б те, що переможцями чемпіонату стали команди з міст Вінниці і Жмеринки з однаковими додатковими показниками, отож вперше в історії командних чемпіонатів пальму першості розділили дві команди. Третіми стали гості із Могилів-Подільського. Призове 4 місце посіла команда з Липовецького району, а команда міста Липовець увійшла в залікову шістку (за що даються очки), випередивши Калинівку та Немирів.

Команди–призери змагань були нагороджені грамотами та медалями управління фізичної культури та спорту облдержадміністрації, грошовими преміями від обласної шахової федерації та командними подарунками від організаторів турніру. Також були встановлені індивідуальні призи та грошові винагороди двом кращим шахістам по дошках.

Уперта боротьба іноді давала несподівані результати. Так, на першій дошці одразу троє шахістів поділили перше місце: Андрій Горобець (Могилів-Подільський), Артур Роєнко (Жмеринка) та Дмитро Щербина (Вінниця). Переможцем на другій одноосібно став Георгій Галич (Вінниця), другим став Анатолій Ходюк (Жмеринка). На третій прешим був Микола Бондар (Вінниця), а другим - Петро Шендерук (с.Росоша Липовецького р-ну). На четвертій - Віктор Личкін (Жмеринський р-н) і Володимир Шендерук (Липовецький р-н).

Організацію проведення турніру було забезпечено за підтримки Вінницької обласної та Липовецької районної шахових федерацій, Липовецької райдержадміністрації та Липовецької районної ради. Цінні подарунки переможцям та призерам наддала Липовецька міська рада. Грошові винагороди забезпечив президент Вінницької обласної шахової федерації Аркадій Найдич, про успіхи якого на світовому турнірі говорили в кулуарах змагань.

Також хочеться щиро подякувати за участь в організації та проведенні свята шахів у районі директору Липовецької ЗОШ І-ІІІ ступенів №2 Черепащуку Д.Я., фізичній особі-підприємцю Шендеруку В.Г. і ювіляру Роговому О.І., з яким учасники розділили його свято по закінченні змагань. Окрім численних грамот наш колега, як отаман Липовецького полку, був нагороджений козацьким орденом «Покрови Пресвятої Богородиці», а також Почесним знаком Національної спілки журналістів України. Так на берегах Собу найбільші командні змагання року поєдналися з ювілеєм їх організатора.

Вінницька обласна та Липовецька района шахові федерації







ВІННИЧЧАНИН ВІКТОР МАТВІЇШЕН – ВІЦЕ-ЧЕМПІОН СВІТУ!

Уляглися пристрасті, відсвяткувалася перемога й прийшло натхнення написати статтю про юнацький чемпіонат світу в Греції. Чемпіонат цього року приймало курортне грецьке містечко Порто-Каррас, яке розташоване на півострові Сітонія. Мені воно нагадувало маленьке селище (два готелі та пляж). Зовсім поруч (5 хвилин пішки) знаходилося трохи більше містечко Неос-Мармарас, де вже можна було прогулятися по набережній, скуштувати місцеві страви в затишних кафешках і придбати сувеніри для рідних і друзів. Але… ціни, щоб насолодитися відпочинком (проживання, харчування і розваги), там неймовірно високі – у середньому в 3-5 (і більше) разів вищі, ніж у таких же курортних містах Хорватії, Чорногорії, Болгарії, Румунії, а про Грузію я взагалі мовчу. Коротше, не раджу їхати відпочивати в Грецію. Не дарма Греція вважається найдорожчою країною Європи. А головне, що нічого такого особливого там немає, що б відрізнялося від наведених вище країн. Повірте мені, що наш Чорноморськ не гірший. Але це так, до слова. У нас було обмаль часу на відпочинок, адже ми приїхали на відповідальні змагання. Надзвичайно престижні змагання для молоді саме чемпіонат світу, адже це можливість проявити себе, показати, наскільки ти здібний, а найголовніше – довести самому собі, що в тебе є шахове майбутнє.

Чемпіонат із класичних шахів відбувся в 3 категоріях: до 14, 16 і 18 років. Україну представляли 8 учасників, а загалом усіх молодих шахістів було біля 600. Вінниччанин Віктор Матвіїшен боровся у віковій категорії до 16 років. Перед початком змагань ми розуміли, що буде дуже важко, адже конкуренція неймовірна, хоча б по тій простій причині, що шахи в багатьох країнах введені в обов’язкову шкільну програму, а де масовість, там і результати. Шахи розвиваються в усьому світі шаленими темпами. Боротися стає все важче і важче. Останніми медалями українців на молодіжних світових чемпіонатах, якщо я не помиляюсь, було золото Олександра Бортника (Миколаїв) у віковій категорії до 18 років і Наталії Букси (Львів) у категорії до 20 років 4 роки тому. Україна була без медалей цілих 4 роки. А останній успіх вінниччан на світових юнацьких чемпіонатах був 12 років тому в Грузії в далекому 2006 році, де Ілля Нижник виборов срібну медаль у віковій категорії до 12 років.

Зі 100 учасників у категорії юнаків до 16 років за моїм аналізом було біля 25, кожен із яких міг стати призером. Як я вже казав, була велика конкуренція і потрібно було побудувати правильну стратегію на турнірну боротьбу. Якщо в попередніх чемпіонатах Європи і світу завдання було старатись вигравати в кожній партії, і Віктору декілька років поспіль зовсім трішки не вистачало до п’єдесталу (було 4, 5 і 7 місце), то цього разу я поставив завдання грати із запасом міцності і не програти жодної партії. Дистанція довга (11 партій), тому навіть єдина поразка відразу може відкинути далеко назад у турнірній таблиці, а нічия залишає в групі лідерів. І завдання було виконане. Перші дві перемоги, потім дві нічиї, все йшло за планом. Потрібно було вже вигравати, і пішли виграші з нічиїми. 6 перемог і 5 нічиїх, 8,5 очок з 11 можливих і чисте 2 місце. Була можливість поборотися за чемпіонство, але чемпіону світу вірменину Шанту Саргсяну відверто щастило на додаток до потужної гри. В особистій зустрічі вінниччанин білими володів ініціативою всю партію і мав гарні шанси на перемогу, але в обопільному цейтноті допустив 3-разове повторення позиції і суддя зафіксував нічийний результат. Вітаємо Віктора Матвіїшена з видатним успіхом! Рухаємося далі, ще не всі вершини підкорені!

Шкода, що медаль вінниччанина виявилась єдиною в скарбниці українців у класичних шахах: прикро за харків’янку Марію Бердник, яка могла стати чемпіонкою світу, як би виграла останню партію. Але Марія програла й вилетіла з призової трійки. Та як би там не було, українські діти надзвичайно талановиті і здібні, тому впевнений, що великі перемоги прийдуть дуже швидко!

Микола Боднар, Заслужений тренер України